Що таке cиндром тазового повнокрів'я?

Синдром тазового повнокрів'я (СТП) або pelvic congestion syndrome — це стан, спричинений тим, що заведено називати «варикозним розширенням вен малого таза». Через відмінності в анатомії малого тазу він зазвичай більше вражає жінок, ніж чоловіків. Як і у випадку з варикозним розширенням вен на ногах, якщо клапани в тазових венах відмовляють, кров, яку слід викачати з тазу назад до серця, залишається в розширених варикозних венах у тазу. Це припиняє нормальну циркуляцію крові в органах малого тазу, а також призводить до того, що ці великі варикозні вени проштовхуються на органи малого тазу – сечовий міхур, кишечник, піхву, а також тазове дно.
Варикоз малого таза – це розширення судин венозної системи тазових органів, що призводить до порушення відтоку крові. У жінок патологія частіше проявляється у вигляді ВРВ матки та яєчників, а у чоловіків – варикоцеле (ВРВ яєчка).

Травмовані вени відрізняються від здорових наступними характеристиками:

• переповнені кров’ю;
• ослаблені;
• сильно звивисті;
• збільшені у діаметрі;
• на поверхні спостерігаються невеликі вузлики.

При варикозі вени збирають кров зі статевих органів (яєчників, матки, маткових труб у жінок, яєчок і статевого члена у чоловіків), але не здатні виконати її транспортування у порожнисту вену. В результаті утворюється застійний процес, судини переповнюються, з’являються набряклість і запалення. Варикозне розширення вен малого таза може викликати серйозні ускладнення – небезпека захворювання полягає у тому, що на тлі порушень кровообігу можуть виникати:

• тромби – згустки, що перекривають порожнину судини. Тромби можуть відриватися та мігрувати судинним річищем, потрапляючи у серце, мозок або легені;
• безплідність;
• порушення менструального циклу;
• кровотечі із матки.

Причини та діагностика синдрому

Причини хронічного тазового болю різноманітні, але часто вони пов’язані з наявністю варикозного розширення вен яєчників і малого тазу. Причинами тазового варикозу можуть стати будь-які зміни в організмі, які провокують запуск патологічного механізму:• пахова грижа;• пухлина у малому тазі;• підвищення тиску в черевній порожнині через закрепи;• гінекологічні захворювання (загин матки, кісти яєчників);• зниження еластичності судин:• захворювання сполучної тканини;• застійні процеси у судинах таза, пов’язані з неповноцінним статевим життям;• спадкова схильність і вроджена слабкість вен.У ≈30% випадків причиною розвитку патології у жінок стає вагітність.
Діагноз часто пропускають, тому що жінки лягають під час обстеження малого таза, знімаючи тиск з вен яєчників, щоб вени більше не випирали кров’ю, як це відбувається, коли жінка стоїть.

Чинниками підвищеного ризику є:

• напружена фізична робота;
• недостатньо регулярне чи незадовільне статеве життя;
• зловживання в інтимному житті перерваним статевим актом;
• часті гінекологічні/урологічні захворювання;
• контрацепція за допомогою гормональних препаратів;
• гормональні збої в організмі (ПМС у жінок включно);
• гіподинамія.
Варикозне розширення вен малого таза поділяється на 3 стадії залежно від діаметра уражених судин:
• І ступінь – характеризується збільшенням діаметра судини лише на 5 мм. Зазначається перебіг вени, схожий на штопор;
• при ІІ ступені відзначається розширення просвіту вен до 10 мм;
• для ІІІ ступеня характерне збільшення діаметра судин на більш ніж 10 мм.

Симптоми PCS здебільшого викликані тиском крові на ці структури.

Синдром тазової гіперемії може спричинити різні дискомфортні симптоми в області тазу. Ці симптоми можуть включати:
■ Тазовий біль: тупий ниючий біль у тазовій області є поширеним симптомом цього синдрому. Біль може посилюватися після тривалого сидіння або стояння.■ Тиск і повнота: багато людей із синдромом тазової гіперемії описують відчуття тиску або повноти в області тазу.■ Болісний статевий акт: статевий акт може стати болючим через розширені вени та пов’язаний з цим дискомфорт.■ Посилення болю: біль посилюється після тривалого сидіння або стояння, наприклад, після довгого робочого дня.■ Видимі вени: Варикозне розширення вен, яке є збільшеними та видимими венами, може стати помітним в області тазу.
Якщо ці симптоми виникають постійно, слід звернутися до лікаря. Лікар може точно діагностувати синдром тазової гіперемії та порекомендувати відповідні стратегії лікування для полегшення дискомфорту.
Приводом для звернення до лікаря може стати будь-який із вищеописаних симптомів. Зволікати при цьому не можна, оскільки це загрожує розвитком ускладнень.